- розбурканий
- —————————————————————————————розбу́рканийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбурканий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбуркати. 2) у знач. прикм. Який перебуває у стані нервового збудження, схвильованості; неспокійний, стривожений. 3) у знач. прикм. Якого стривожив, роздратував хто небудь … Український тлумачний словник
розбурканість — ності, ж. Стан за знач. розбурканий … Український тлумачний словник
занепокоєний — (який перебуває у стані душевного неспокою), неспокійний, схвильований, стурбований, знервований, нервовий, стривожений, розтривожений, розбурканий, розтурбований; роз ятрений (перев. зі сл. душа , серце й под.) Пор. збуджений … Словник синонімів української мови
збуджений — прикм. (який перебуває у стані нервового піднесення, напруження), схвильований, розхвильований, розпалений, розгарячений, наелектризований, сп янілий (від чого), п яний (від чого), хмільний (від чого); розбурханий, розбурканий, порушений (перев.… … Словник синонімів української мови